Розлилась осіння туга, зсередини нівелює
Голос є, кричати марно, бо тебе ніхто не чує.
На дворі сучасний хаос, для когось місцина тиха
Шелестить, летить полями неочікуване лихо.
Розмаїття наших вулиць, скупість романтичних слів
Я іду, а біля мене двох сердець цілунок тлів.
Люди хочуть, наче пташки розлетітися кудись
Де нема проблем будення, там, де обіймає вись.
Щоб знайти свій погляд ніжний, огорнутись пеленою
Немов потяг, час тікає, не залишившись з тобою.
За стіною, як та свічка, догорає сенс буття
Я іду, а біля мене двох коханих доль злиття.
...вроде здорово...ошибку нашел як тЯ свічка
да с тебя кино...пролистал 900 роликов в вк ...прикольно...рок не люблю...нет у меня на его счет откровения свыше
Karo відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
и это все ради меня?)))
аа спасибо за ошибку. это все клавиатура виновата))
я посмотрю это кино завтра)) и напишу)
В передостанньому рядочку пілправте "догорає". 
