Присвячується всім загиблим у 2013 – 2014роках.
Знаєш, мамо, я живий
І я вродився в Україні.
Я на своїй землі і перед
ворогом не впаду на коліна.
Мамо, я у сирій землі,
Лежу я в дерев’яній домовині.
Мамо, мене вбили вороги
У моїй Вкраїні.
Мамо, ти на моїй могилі,
Зів’ялі квіти і вінки,
А поруч тебе діти…
Діти – то мої доньки і сини.
Нема в них більше батька,
А в тебе, мамо, сина більш нема…
Та народ не сміє здатись,
Україна в нас одна!
Але навіщо нам ці війни?
Можна ж мирним все шляхом…
Але хто послухає нас, невірних?
Все зупинимо кров’ю і мечем…
Й начхать на те, що
Завдаємо біль матерям,
Що ллються гарячі сльози
І крапа в серце біль…
Ворогу! Послухай!
І поглянь ти в очі матерів!
Та невже немає в тебе мами?
Не боляче ти робиш їй?
Сьогодні сина хоронить мати…
А завтра може, вбивце, й ти
в сирій землі!
дякую
