За що тобі послала доля
Ту кару, той любовний гріх?
Чому ти не така, ти інша?
Ти відрізняєшся від всіх.
Береш собі чуже кохання,
Бо свого так і не знайшла,
І бачиш в снах чуже страждання,
Чужу сльозу, чужі слова.
А вчора бу́ла дивна зустріч,
Ти очі бачила її,
Вона мовчазно запитала:
«Чи спокій є в твоїй душі?»
Це був на мить нестерпний погляд,
Ти повернулась і пішла,
Так мріяла не обернутись,
Та ні. Не вийшло. Не змогла.
Крадене щастя, солодке кохання,
Дуже солодке, бо не твоє,
Кожна хвилина, як подих останній,
Все розумієш, та робиш своє…
29.06.2007
