Ти живеш тим осіннім тангом
Між деревами бурштиновими,
А вони розпустили шати,
Вихваляються диво-обновами…
Виноградником скачуть мізинчики
Сонця трохи уже приблідлого…
І важіють велично китиці
Винограду медово-стиглого.
І ванільна духмяна грушка
Пахне спогадом на підвіконні…
Все згадалось - твоя подружка
І дитинства маленькі долоні.
Все згадалось - рідна бабуся,
У подолку її - горіхи!
Скільки було тоді надсонця!
Скільки було тоді надвтіхи!
І волосся твоє,що пропахло
Листям лагідним сонцебагряним
Щастя бути у світі щасливим!
Щастя бути у світі коханим!
Знову ця ж мелодія танго
Між деревами бурштиновими.
Як колись на них пишні шати ,
Вихваляються знову обновами…
Дякую!
