|
Стара байка, новий лад,
Правди не сховати,
Зібрались, мов на парад,
До воза бюрократи.
Всі ті само, що й колись,
Лебідь, рак і щука,
В віз гарнесенько впряглись,
Не проста наука.
Метнувсь лебідь в небеса,
Щука блись у воду,
Рак, скажу вам, неспроста,
Заднього дав ходу.
Стомились, треба відпочити,
Обідня в них перерва,
Досить його вже волочити,
Праця вся на нервах.
Додолу жовтий лист летить,
Холодом з ночі віє,
А віз той клятий все стоїть,
Рак з відчаю сивіє.
Лебідь крилом лише махнув,
Подавсь миттю в вирій,
За воза швидко він забув,
Що спекався щасливий.
Щука жирує у ставку,
Робить собі рекламу,
Що працювала, мов в млинку,
Любіть її, як маму.
Рак свиснув і дав задній хід,
Аж листя облетіло,
Хай йому грець, повзе на Схід,
Важливе в нього діло.
Робили справу то одну,
Усі для них плескали,
Тепер ведуть пісню сумну,
Вони й про те не знали.
Що не поїде клятий віз,
Хай йому буде грець,
Пролито море людських сліз,
Та це ще не кінець.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/821-stara-bajka-novij-lad.html
ID:
528693
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 08.10.2014 21:59:58
© дата внесення змiн: 08.10.2014 21:59:58
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
