Летять додолу старі листки, Немов історії вже прожиті. Скидай минуле, як віття листя. У нім для серця мого - пастки́. І відійде гіркота полинова, Як вітром зі́рве останній листок. У порожнечу пірнай без думок, Щоб відродитися із основи. 19.10.2014
ID: 531104 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 19.10.2014 22:21:37 © дата внесення змiн: 19.10.2014 22:41:31 автор: Таня Кириленко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie