Стільки свободи, море у морі,
Один у одному, стільки розводів,
Аж страшно відчути, що руки
Чужими творцями прикуті.
І образ змінився, в нічних окулярах,
Тепер інші душі.
Вже день і у ньому, зорі втопились.
Небо це теж вільне море,
Там наші розмови, і кожної долі окремо.
На кожному слові печатка на совість.
Стільки свободи, в тілесному змісті.
Ми схоже далеко від себе
Але у своєму безкрайньому місті.
Скажи, що чекаєш, я скажу, що знаю.
Розбиті світанки сильніші ніж цілі.
Вони як одне але всюди.
По всій акварелі і навіть на тілі.
Розбите завжди буде цілим.