Пахуча старезна земля
в долонях крізь пальців щілини
так солодко запахом лине,
тривожачи в серці маля.
Забуті між снами стежки
в'їдаються ніжністю в ноги, -
спиною малого "небоги"
втішались школярські книжки.
І марилось щось неземне:
далекі холодні планети,
смішні чудернацькі ракети
возили по мріях мене...
І в мріях тих зникло маля
забутими в роках стежками,
а нас пригортала плугами
пахуча старезна Земля.
