Богема у „Хрещатім Яру“
У „Хрещатім Яру”
дух містичний буяв,
Трьохсотлітня гуляла богема,
Хтось співав, хтось писав,
хтось сльозливе читав
Про нещасне кохання поему.
Двохсотлітній Тарас
щось Оксані шептав,
Поруч Пушкін з жінками казився,
Там у дальнім кутку
тихо Гоголь куняв -
Йому біс при Вакулі наснився.
Приспів
Прорізна, Прорізна,
Наша творча весна,
Паніковський чаклує ночами.
Прорізна, Прорізна,
Чарівна, неземна,
Наречена, покохана нами.
Прорізна, Прорізна,
Наша творча весна,
Паніковський чаклує ночами,
Прорізна, Прорізна,
Чарівна, неземна,
Наречена, покохана нами.
У „Хрещатім Яру”,
у богемнім диму
Пропливала кокетливо Муза,
А нескорений Стус
слав вірші в Колиму,
На хвилину залишеним друзям.
Паніковський сліпий
цілу ніч наливав,
Пригощав батьків Ільфа й Петрова,
У думках сивий Рєпін
усе малював
Оселедця, як ніж, козакові.
Приспів
У „Хрещатім яру”
мирно Врубель сидить,
Хоч давно вже немає кав`ярні,
П`є чаклунське вино,
щось про себе бурчить,
Утопившись по вуха в коханні.
Приспів
12 серпня 2009 року
ID:
566642
Рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата надходження: 14.03.2015 17:42:06
© дата внесення змiн: 14.03.2015 17:43:53
автор: Микола Паламарчук
Вкажіть причину вашої скарги
|