Фіолетовий подих – ожи́лая квітка
Розквіта на руцi i моргає привітно,
Фіолетовий з крил розсіває пилок,
Кожний помах горта сторінками думок
Фіолетовий пропис кудись за край неба.
Дочитати абзац виникає потреба.
Та ожилая квітка фліртує й зліта,
Ще й цікавість в мотузку, мою, запліта,
І від пальця, ген-ген, простягнув мотузок
Фіолетовим вітром, мов свіжий бузок,
Щоб обвити й зламать горизонтів решітки –
Душу розфарбувать в дивний колір чар-квітки...
