|
Моя Україна.
(Історія за ВЕЛЕСОВОЮ КНИГОЮ)
На знімку: Герб Київської Роусі на монеті Володимира КС.
Україна – то друга Країна.
Треба знати: хто ми, звідкіля?
Хто на Світі Ти:
Мáла дитина?
Чи двохтисячорічна земля?
Хто він пращур наш в Небі високім?
Хто нам кидає з Неба взірець?
Що він бачить спощуреним оком?
Посміхнувся невдовзі…
На Грець?..
Хто такі ми брати, Українці?
Хто нам мати, хто батько?
А хто
Нам зозуліни діти-ординці?
Нібто "родичі", справді – ніхто.
Із могутньої Гіпербореї
За Уралом крізь град Аркаїм
Просувались на південь Ареї,
В Седьмеріччі сподобалось їм.
На Великім Турані, навроді,
У Зеленім Краю, при воді,
Ми жили, і відтіль Наші Роди,
І звалися ми Саки тоді.
Потім клімат змінився,
Пустеля
Нас погнала на Вологу-Ра,
Де стоять Жигулівські Сокелі,
Де Самар – молитовня-гора.
Ну, а потім пішли на тойбіччя,
Перевезли дідів і матусь…
Ми на правому жили узріччі,
І звалася країна ця Роусь.
З нами були і кони, і яки,
А Киї були наші Князі…
А із Саков ми стали Роусаки,
Бо на правом жили березі.
Зрешту з Волги зженили нас Гуни,
К морю Годську, в Тавриду, на Дон,
Ми звалися тоді Роуськолόуни,
Бо Русак став відтоді Колόун.
Роуськолόунь – то колонія Русів,
Що жили у донецьких степах,
До страшного того Часу Бусів,
Коли Буса розбили во прах.
Ну, а потім, розп’яли з синами,
Злії Готи, а може й Ромú...
Вони й досі лишаються з нами,
І дивляться зі Сварги, де ми.
А з тих пір ми пішли з Роуськолоні
Та на Непрі спорудили Град,
Що обабіч її, на долоні
У Сварога, у Бова, мій брат.
Град той Києвом звався, бо Кії,
То Коняги, а зрешту – Князі…
Не хилили ми жодної виї,
Враг не бачив п’яти на нозі.
Так на Непрі ми жити лишились,
Непра значила Мирна Ріка…
Та за землю ми бились і бились,
Доки пику тримала рука.
Стала зватись країна – Украйна,
Оу Крайна – то друга страна,
Ну, а перша – то Роусь невблаганна,
Там на Волзі лишилась вона.
…………………………………………………
Ну, а наших "братів"-московітців,
І в проекті тоді не було,
Так що "браття", тікайте ви звідси,
Хай годує вас ваше урло.
Квітень, 2015р.
ПРИМІТКИ.
Оу Крайна - Друга Країна, Оу = 2, Оу - Навколо, Оу - Слідуюча, Друга.
Седьмеріччя (Семиречье, Семиводье) - в сучасному Казахстані. Десь там і поблизу жили Саки (про яких згадував ще Геродот), від яких ми і пішли. Город Саки є і в Криму, а хто такі Сакси, Саксонці? А Руси - це Роусаки - Правобережні Саки.
Великий Туран - Середня Азія. Край Зелений - так у ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ зветься Седьмеріччя.
Страна, Вия, Враг - дехто може сказати, що це русизми, але це давні слов'янськи слова, і українські також, як і сербські і болгарські (за мовою дунайські българи - слов'яни).
Взірець – зараз це ЗРАЗОК, а колись це слово значило ПОГЛЯД.
КОНИ. Зараз говорять Коні, але насправді, Конь (або Кінь) - це Жеребиця(Лошадь), а Конъ - це Жеребъ. І по-давньоболгарськи - Конъ. Пор. ще з висловленням "Ставить на КОН" (російською). Так що КОНИ, а не КОНІ.
Сокелі - Съкелі - Скелі (рос. Скалы). "Есть на Волге утёс, диким мохом порос".
Самáр - священна (молитовна) гора Аріїв. У підставі Самара, або вище, вирубувалася печера, яка служила кладовищем. Самари були у всіх місцях, де жили Арії, і Арії селилися лише в таких місцях. На Самарській Луці (Жигулі) таких Самарів було безліч. Київська Лавра теж стоїть на Самарі. Самаром була й легендарна гора Мђру на колишньому Північному Полюсі (зараз десь під льодом Гренландії).
Море Годьське(Готське) - Азовське море по ВЕЛЕСОВІЙ КНИЗІ. Таврида - Крим.
Часи Буса (рос. Врђмя Бусово). Річ йде про правителя Роуськолоуні Буса(Божа) Білояра та його 70 синів, розп'ятих готським конунгом (по ін. версії - ромейським полководцем) Амалом Вітінарієм прибл. 368р. після Р.Х. (по Сергію Трусову та ін.). Часи Буса згадуються в СПІ та ВК, пам'ятник Божу Білояру був знайдений поблизу П'ятигірська.
Непра(Нђпря) - нђ Пря (Пря - Війна).
Днепр - Дънъ(Донъ) Нђпри - Вода Нђпри.
Бовъ - це Богъ. Пор. Любовъ - Лю Бовъ - Язикъ Бова(Бога), або Рђче Бовъ.
Ромú, Ромеї - Римляни. Роуськолоунь - Руська Колонія (традиційно - Русколань).
На Грець? - На Чорта?
Тойбіччя - Другий Бік, Протилежний Берег. Не плутати з ПОТОЙБІЧЧЯМ (рос. Тотъ Свђтъ), хоча й Потойбіччя, як евфемізм, походить від старого сенсу цього слова (на томъ Свђте - на іншому Березі). І взагалі, Бік (Бђкъ - д/рус. Бђрђгъ) - то Берег(Беріг), українська літера "і" у словах Бік та Беріг вказує на те, що раніш тут була ђ(ять).
Узріччя - це мій неологізм, хоча є велика ймовірність, що це те й саме, що Узбережжя.
Урло - те й саме, що Урка, а кого Я мав на увазі, не треба пояснювати.
ID:
572224
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 05.04.2015 18:14:20
© дата внесення змiн: 07.04.2015 11:09:44
автор: Valery Bor
Вкажіть причину вашої скарги
|
Урки э урки-обібрали до п"ятака, ... їм,а не молока! Та ще й уркагани...
