Здрастуй, товаришу. Ми не знайомі.
Я лише знаю, що ти там десь є.
Кожного ранку сонячний промінь
Першим тебе, ніж мене дістає.
Тяжко тобі там на Сході, я знаю:
Ворог щоденно вогнем полива.
Кожен із вас сотні нас прикриває.
Добре, що віра у вас ще жива.
Слухай, скажи їм, що доля країни
В їхніх змужнілих солдатських руках.
Ми ж хоч не близько, але щохвилини
Хочем, щоб ви уціліли в боях…
Ось зарядився у нас тихий ливень.
Як там у тебе, накидка хоч є?
Як переніс зимню пору примхливу? –
Я за вас думав, немов за своє.
Що я для тебе зробити спромігся?
Мабуть, нічого, як чесно сказать.
Вдячний, що ти в боротьбі не зломився
Й мужньо продовжуєш натиск тримать.
Просто мені й багатьом в Україні
Хочеться, щоб ти живим повернувсь,
Ніжненько так приголубив дружину,
Дітям нарешті своїм посміхнувсь.
Вірю в тебе, в твою мужність і совість,
Стовідсотково – не підведеш.
І оцей вірш, як про подвиги повість,
В мирні роки просто перегорнеш.
14-15.05.2015
