Хроніки держави.
А. Костенюк
І Третій шлях.
«Ой три шляхи широкії до купи зійшлися.
На чужину з України брати розійшлися.
Покинули стару матір…»
Т.Г. Шевченко
Про що задумався Тарасе,
чолом на груди похиливсь?
Про те як ми жили колись,
чи може про майбутнє наше?
Нам – два шляхи від долі в дар:
один – до дідової хати,
де під іконою читати
сім’я збиралася «Кобзар»,
а другий асвальтовий шлях –
у телемузикальний захват,
де росіян боїться Захід,
де мека золоте теля.
Що батьку бачиш у віках?
Можливо, саме в цю хвилину –
той, що врятує Україну,
нам не відомий,
Третій Шлях?..
2012 р.
ІІ Варіація на тему…
Від Сяну до Дону,
від Дону до Сяну
з лікарні додому
вертають краяни.
В сльозах, мов у перлах.
Запитують зтиха:
– «Вже вмерла?.. Не вмерла?..
Є пульс?.. Іще диха?..»
– «Та тільки чекати
не довго вже, схоже:
доб’ють депутати.
«Вона» допоможе.
– «Один каже:
Знаю як хвору зцілити,
але заважає відсутність еліти –
були б то французи, поляки чи німці,
а то, любі друзі, – одні українці…»
…
По Дикому полю
і там де Говерла –
не пісня про Волю,
а шепіт: - «Bже вмерла?..»
2008 р.
ІІІ Пахани (пісня з майдану)
Поділили Україну «пахани»
Святий Кріпкий! – Україну борони.
Йдемо брате на засніжений майдан,
щоб не правив Україною «пахан».
Приспів:
Буде наша перемога –
хай лютує смерть навкруг –
серед шинового смога,
серед крові, серед мук
в глину, чим були для Бога,
Бог вдихнув майдану дух!
Буде наша перемога!
Щоб позбутись можновладних брехунів,
бандюганів, депутатів – «паханів»,
щоб настала вседолаюча Весна –
йдемо брате проганяти «пахана»!
Приспів…
За Європу, за батьківську сторону
натовчемо товсту пику «пахану»!
Приготуйся яйцем битий «пахане»!
Є Суд Божий – і тебе не обмине.
Приспів:
Гіднісь, воля, перемога!
хай лютує смерть навкруг –
серед шинового смога,
серед крові, серед мук
в глину, чим були для Бога,
Бог вдихнув майдану дух!
Гіднісь, воля, перемога!
лютий 2014 р.
ІV Українцю на сході.
Не повертайся ти на схід спиною,
бо за плечима з’явиться мутант, –
оьражений, стурбований Весною
«зелений чоловічок» – окупант.
В камуфляжі, у барвах «триколора»,
неначе та матрьошка з Хохломи,
зомбована пропутінська потвора –
«стал грудью» за цивільними людьми.
По стрічці, що нагадує гадюку,
по вдачі (європейський азіат) –
запам’ятай назавжди цю тварюку,
це – ворог твій, це твій брехливий «брат».
Не пожалій отруйливого гада,
відкинь під зад ногою до межі.
Хоч і сичить: «чужой зємлі нє нада» –
як матір, рідну землю бережи!
травень 2014 р.
V Генералам Іловайська.
«Полковник наш рожден был ватом
Слуга царю, отец солдатам
Да жаль его: сражон булатом
Он спит в земле сырой…»
М.Ю. Лермонтов
Ви всі не Жукови – і слава Богу,
а то і Спас би вояків не спас…
Ви вмієте просити допомогу,
а перемогу – це вже не до вас?
Ви зрадники, чи просто безголові?
Кордон перетворили в решето,
показуєте «броник» у Верховній,
війну перехрестили на АТО.
З жорстокого похмілля насвітанку
(отримавши «зряплати» чималі)
абрекам забезпечили на танку
екскурсію по знищеній, землі.
Конвої не чіпаєте зі сходу
з «дарунками» для установок «град».
З екрану мужнім голосом народу
брехливо зменшуєте кількість втрат!
Лишаєте одну стрілецьку зброю...
плануєте «двохсотих» наперед?
І хай земелька-мати цих героїв,
рятує від фугасів та ракет?
Ви, недолугі вітчими солдатам, –
не патріоти і не козаки.
Давно навчилися ви гімн співати,
величних пращурів дрібні синки?
. . .
Не мати жабам душі соколині.
Вам – не в анали, вас в «anal» внесуть!
іудині цілунки Україні –
ось ваша суть!
серпень 2014 р.
VI І про погоду…
«Урагани», «гради» – не природні явища.
«Урагани», «гради» – руйнування, згарища.
«Урагани», «гради» – сльози, смерть і кров.
«Урагани», «гради» – «брацкая» любов…
жовтень 2014р.
VIІ Волинський марш.
Московіє! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Павло Тичина
Ми захищатимемо рідний дім
на тій своїй – чужій землі на сході…
Нам так судилося. В людській природі –
за те, що в серці, жертвувати всім.
В серцях у нас живуть сім’я і рід,
надія на майбутнє: щоб єдина,
заможна і могутня Україна,
від Велеса вела свій родовід.
В серцях у нас – є пращурів геном,
що кличе бити на Змієвім Валі
отих, кого ми «москалями» звали, –
Батиєвих нащадків за Дніпром.
Хоча пропала Велеса скрижаль,
хоча лютує обр по Україні, –
історії заведена спіраль
веде полки від Галича й Волині!
приспів:
Тріпочуть бунчуки над головою!
В обличчя східний вітер стяги рве!
Чекай на нас, Волинь! Сурма – до бою!
Ми тої нації, яка собою
Європу заступила – і живе!
січень 2015р.
ID:
585153
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.06.2015 14:10:17
© дата внесення змiн: 03.06.2015 14:10:17
автор: Dex
Вкажіть причину вашої скарги
|
