Кажуть, що скло ковтати легше, аніж правду
і я з ними згідна.
Вона любила писати та малювати ангелів,
а потім - прокидатись зранку щасливаю,
а ще потім - хоча б прокидатись....
Життя не питає.
Хочеш людину - в тебе її заберуть: причини, відстані, інші.
Нудить від когось - а тримай безліч зустрічей з ним.
І тоді ти мимоволі починаєш божеволіти.
Ну що за життя, Господи, не трави
як не стримуйся, заревеш.
І в кожного третього стільки болю в житті,
що до неї імунітет.
Вірити в те, що все буде добре - це, однак, сміливо, але не реально.
В справа зовсім не в тім, що я песиміст.
От наприклад
"давай залишимось друзями"
Що?
- "ваш пес помер, але ви можете залишити його собі"
ніякими друзями ви не будете. І не надійся.
Кажуть, що час лікує. Наївні, так ви ще не помилялись.
Минатимуть дні, тижні чи навіть роки, а болітиме наче вперше.
Ти головне роби вигляд, що все добре і тобі буде добре.
Іноді розпач, відчуття образи спонукають звертати гори.
Хоча ні, не іноді...
~
Тепла кава, осінь і третя ночі
Море думок, що ніколи не в'яжуться в риму.
Повернеться спокій і знов засіяють очі
Ти, головне, перед ним не грюкни дверима.
1/I/14
