Віковічний наш сад
Розквітає з любові.
І міцніє, й цвіте,
Тішить нас повсякчас.
А любов поміж нас
Не згаса, веселіє,
І квітує, як сад:
Кожну мить, кожен час.
Здавна так повелось:
Людям жити любов'ю,
І вона поміж нас:
Кожну мить, кожен час.
Як би нам не жилось,
Як бальзам вона гріє:
Дивовижна любов,
Віковічна любов.
На дорогах життя
Піднімає на крила,
І вперед нас веде
По життєвих стежках.
Відвертає печаль
І засвічує мрії
В наших душах, в очах,
І в думках, і в серцях.
Не зрівнянна любов
Береже нас і гріє,
І веде до мети
Кожну мить, кожен час.
І наснагу дає,
Силу, міць і терпіння-
Дивовижна любов!
Віковічна любов!
