Цей вірш (про нескінченність життя)
присвячено Орлеанській Діві - Жанні д'Арк
Вікно нарозтвір...
вітер в груди...
я відродилась птахом ...
Запульсувало нове серце...
.........................................
.... А там...
Вели на плаху... (Згадалось)
.........................................
Здійняла крила...
Не вполюють
ні демони, ні люди...
Лечу за серцем -
поклик Бога...
Та, жаль, - вони не чують...(Знов запекло вогненно)
..........................................
Ось любі гори...
поруч - сонце...
я - вільна, їм сестра я...
Не зв'яжуть душу
і не спалять...
Горить - та не згорає... (Вже відболіло)
........................................
Несіть мене, урочі крила,
на той бік краю ночі!...
Розвію попіл над землею
від снів своїх дівочих.
18.07.2015р.
Плаха - тут вжито у значенні "місце страти"
Жанна Д'арк -звана Орлеанською Дівою ,бл.1412-31 ,французька національна героїня періоду Столітньої війни ;охоплена вірою у місію визволення Франції від англійців , на чолі невеликої армії витіснила їх з-під Орлеана ; схоплена бургундцями і засуджена інквізицією за чаклунство ,видана англійцям і спалена , канонізована Римо-Католицькою церквою як свята .
