Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Ой, летіла душа - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На те вона й душа, щоб бути нескореною. Дякую, Сергію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...мусимо триматись, бо ніяк інакше, інакше нам наше внутрішнє я не дозволить... Дякую, Іринко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...бо ж так незатишно стає, коли холодом обіймає груди... Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...вона перероджується, так стверджує яснобачення, і проходить свій ступеневий духовний розвиток, всотуючи його з нас, грішних створінь, і саме від нас залежить її невичерпність... Дякую Вам!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...підсказочку до відома взяла... Дякую, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тримаймося, борімося і йдім вперед. Дякую, Наталю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віталій, дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...життя...буває, що щось у ньому йде і на перекосяк... Дякую, Оксаночко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Одне шкода, що назад нема вороття. Дякую, Ніно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда, бажається, щоб настав нарешті моноліт, тоді й до сонця швидким був би політ, а поки що "плачте очі, плачте карі..." Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не все ж віровці витись, мусить же бути колись цінець війні, тоді й життя зміниться. Дякую, Тарасе!
Крилата (Любов Пікас), 12.08.2015 - 20:36
Щось у Вас вірші пішли, як пісні. І все більше тужливі. Хай скоріше радість приходить і надія цвіте в оочах.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, люба, любов, мов тая згуба...і солодить, і гірчить, а до того щастя не одієї милі мить... Дякую, Люба!
|
|
|