Не бачу я в житті героя,
не видно честі, вірності, любові –
забуто все в сучасності тепер.
Лиш видно біль, розлуку, горе,
скрізь постріли з важкої зброї,
і дух свободи у серцях помер.
Не бачу я в собі покою,
не чутно щирого й півслова,
зачищено стежки, і нікуди іти.
І ходиш завжди ти по коло,
і повертаєшся додому –
на новий шлях нема путі.
Не бачу я уже нічого,
нема життя, немає долі,
немає постраху в очах.
Лиш ходять мертві по дорогах
(тіла без душ). І ця тривога,
і смерть як над собою перемога,
і запах крові на руках.
