Ну ось...добігає кінця цей божевільний день.
І тіні сьогоднішніх дій, вже розбрелись по кутках.
Так хочеться спокій знайти в твоїх надійних руках.
І вилікувати мою, тепер таку часту, мігрень.
Тихо настало в домі під дією чарів Морфея.
Тільки годинник настінний тихенько вперед біжить.
Лягати в холодну постіль, без тебе,душа не лежить,
бо ти є моє тепло, від бід усіх панацея.
Ходити по дому безцільно, неначе ота примара,
сенсу немає ніякого, тебе ж все одно не знайду.
Вип'ю гарячого чаю, втомлено в ліжко впаду.
Завтра почнеться з нуля, моя буденна програма.
