Пам'ятаю твій запах, твій смак,
ніжний голос. Як мед розтікалась
в твоїх ніжних та міцних руках.
В поцілунках твоїх забувалась,
і від дотиків ввись підіймалась.
Сльози щастя від того, що поруч
на годинку всього, як на мить.
Сльози туги від вічності тої,
що між митями щастя стоїть.
Як у грудях нестерпно болить...
Божеволію зовсім від тебе.
Звів із розуму жінку. Дивись,
щось із цим всім робити нам треба.
Пригальмуй, поміркуй, зупинись...
Чи на повній назустріч несись...
Завтра знову скажу, що все класно.
Бо ж здалеку очей геть не видно.
Буду знов уявляти завчасно
нашу зустріч. Це мені необхідно.
Розвіяти хочу цю тугу безслідно.
