В безодні помирають сподівання
Остання крихта вже надій вмира,
Я перестала вірити в кохання,
Його напевне не було й нема,
Яке кохання?-Тільки розрахунки,
Образи,впертість,сльози звідусіль,
Для чого ці фальшиві поцілунки,
Вони приносять лиш пекельний біль
Набридло бачити довкола стільки фальші,
Набридло прикидатись,що жива,
Не може так продовжуватись й дальше,
Коли вже й любов помера,
Вже перестала вірити в кохання,
Вже перестала вірити в дива,
І зрозуміла,що довкола,лиш страждання,
І що коханню тут місця нема
