Цей день - зів'яла рожа,
В тремтінні пелюсток
Вона на тебе схожа -
Колючий їй вінок.
Цей день - глибока шахта,
І чорна, й золота,
А ти стоїш на вахті
Одна, журна й сліпа.
Цей день, як танець духів,
Прекрасний і чужий.
Він лебединим пухом
Спада, такий легкий!
Цей день уже останній,
Допий його вино,
Доплач його прощанням,
Доповни його тло.
Добудь, домов ці миті,
Досни і докричи,
Візьми собі за свиту,
І в темінь з ними йди.
Неси, мов орхідеї,
Над урвищем зітхань,
В безумстві колізеїв,
Супроти всіх конань.
І аж до краю прірви
Скарби ці донеси.
Лиш до останку вірні
Ввійдуть в Летейські сни.
Побачиш: срібні гуси
На рукавах води.
У тім безлюднім руслі
Лататтям прорости.
Чарівним світлом лелій
І моїх кроків жди,
Найкраща із Офелій,
Крізь смерть мене веди!
13.05.2015
Щоби не в'яла рожа, її ти бережи,
вона на неї схожа, і ти її люби.
І буде не останнім ковток твого вина,
освідчись їй в коханні, й вона буде твоя...
Браво,Віталію!..
Вірші заворожують і прив"язують до себе силою і красою 
