6. НОВА ПАРАДИГМА. 1-3
25.05.2015* 18:15
Дивне відчуття: очікування пустоти. Немов нічого нового не прийде.
Подивимось, чи буде це для тебе новим.
Отже, Ми зупинилися на загальному погляді на Людство.
Необхідно ще зробити декілька зауважень.
ПЕРШЕ.
Ніколи ще Людство не було таким аморфним та об'єднаним, як зараз.
Чому аморфним? Тому що раніше завжди існували консолідації навколо Релігії, яка завжди була цементуючим засобом для Нас стосовно Людства. Не будемо говорити про те, що зараз нібито Релігія сильна. Всі ці потуги Мусульманства та демонстрації Християнства, навіть Буддизму та інших релігій є тільки проявом якраз аморфності, бо кожна релігія, підкреслюємо: кожна релігія, має множину трактувань і конфесій. Релігія вступила у фазу свого закінчення існування. Доти, поки кожна релігія була монолітна, вона була силою, а тепер вона тільки вмираючий Інститут.
Необхідно зрозуміти і прийняти, що для Людства не може бути якоїсь однієї релігії, а це означає, що етап розквіту та агресивності кожної релігії закінчується.
Це - дуже важливе положення, тому що саме на релігії базується обмеженість свідомості кожної людини та кожної ієрархічної одиниці в межах Людства.
Релігія базується на Вірі, в той час, як будь-яке Знання, навіть про Вищий Розум, базується на Досвіді і Доказі.
Таким чином, ми маємо першу ознаку того, що Парадигма Пізнання повинна бути змінена стосовно не окремих популяційних одиниць Людства, а стосовно всього Людства.
Другою ознакою цього є якраз те, що Ми так необачно/лукаво назвали об'єднанням.
Якщо уважно придивитися до всіх сфер існування Людства на протязі 19-21 століть, то слід визнати, що домінантним явищем є якраз Інститут об'єднання.
Це стосується всього - наука і філософія, медицина і педагогіка, міжнаціональні стосунки та фінансові операції, економіка та соціологія...
Часто-густо це не має явний характер, часто є прихованим, а ще частіше свідомо приховується, але навіть сам факт появи ООН чи Об'єднаної Європи говорить про це.
Таким чином, ми маємо два рухи розвитку Свідомості Людства: один базується на руйнуванні Релігійної парадигмі, а другий - на прагненні мати максимальне об'єднання всього і вся.
Безумовно, на цих шляхах багато помилок, які Людства нагромаджує, без цього обійтись неможливо, але суть від цього не змінюється.
ДРУГЕ.
Примирення між двома формами існування Людства - між Чоловічою та Жіночою статями і набуття між ними одноразово дійсного рівноправ'я і нерівноправ'я.
Знову маємо дуалізм, але він має об'єктивний характер.
Матріархат чи патріархат по своїй суті є інститутами Нерівноправ'я між цими двома формами Хомо Сапієнс сапієнс, в той час, як фактично Людина = Чоловік + Жінка. Практично вся усвідомлена Історія П'ятої Цивілізації фактично будувалася на соціальному, економічному, навіть філософському обґрунтуванні панування Чоловіка. Розвиток Цивілізації обумовив прагнення Жінки мати рівні права із Чоловіком і Західне крило сучасної Цивілізації цього майже досягло. Так, безумовно, мова ще не йде про все Людство в цілому, анклавів Нерівноправ'я багато і вони ще не скоро щезнуть. Але процес пішов і він неухильно буде іти до свого завершення.
В той же самий час Нерівноправ'я між Чоловіком та Жінкою не може бути подолане, але суто в іншій площині, а саме: біологічно та екологічно. Різниця між двома формами у сприйнятті Довкілля, у світогляду навіть така разюча, що не можливо навіть уявити, щоб відбулась колись взаємозаміна. Те, що проголошують так звані голубі та рожеві, є тільки проявом Хвороби Людства. І не більше. Але суть дійсного Пізнання Людиною Буття полягає якраз в тому, що воно повинне відбуватися комплексно, усім спектром Пізнання, який притаманний Людині, де, умовно, вельми умовно, ми можемо говорити про Вербальне пізнання Чоловіком та Віртуальне Жінкою.
Є неймовірно багато такого, що притаманне тільки Чоловіку і притаманне тільки Жінці.
Ми можемо сказати, що Людство це розуміє вже, але це ще не стало пануючим, а коли стане, то буде другим дуалізмом, що сформує Нову Людську Парадигму Пізнання.
ТРЕТЄ.
Ми не хочемо говорити про Війну як про Інститут, але змушені, бо, по великому рахунку, в Нашому Бутті існують Цивілізації, які побудовані на Війні, і Цивілізації, які побудовані на Мироносності, на Мирі.
Знову дуалізм.
Людська Цивілізація фактично відноситься до Войовничого класу, але, в той же самий час, в кожній людині закладена Мироносність. Виникає питання. мимоволі, то як тоді на протязі всієї Історії Людства точиться Війна і як це люди, які мають в собі Мироносність. вбивають собі подібних?
Відповідь необхідно шукати в певних закономірностях екологічної організації Людства.
Справа в тому, що Людство є єдиним представником Біоти, який випадає із екологічної закономірності Трофіки - Людство є тим біологічним видом, яке їсть все, в той час як його ніхто не їсть. Не треба рахувати різних хижаків типу ведмедів та левів, крокодилів та змій - вони не є природними ворогами Людини, а от Людина якраз є таким ворогом стосовно них. Таке фундаментальне порушення Екології не має права на існування, тому для Людства і була прищеплена Війна.
Але!
Останні розробки науковців, наприклад, показали, що під час Другої Світової війни багато людей по два боки фронти стріляли не у ворога, а у "молоко". В той же час, по два боки фронту фактично окремі люди виконували антигуманні дії, які приводили до перемог. Чому так?
А справа у тому, що фактично кожна популяційна одиниця Людства має у своєму складі 15% тих, хто є носієм Войовничості, і 15% тих, хто є носієм Мироносності. Для простоти скажемо звично для пересічної людини: 15% є носієм Зла, а 15% є носієм Добра.
Між цими двома носіями весь час точиться боротьба і все іде до того, що доля умовних носіїв Добра буде збільшуватися, а доля умовних носіїв Зла буде зменшуватися, але ніколи, повторюємо: ніколи, носії умовного Зла не щезнуть із Людства, навіть на вищих щаблях розвитку. Чому?
Тому що Людство рано чи пізно вийде у Сферу існування всіх Носіїв Розуму/Життя, і йому прийдеться мати зіткнення з різними формами Носіїв, в тому числі і з Войовничими. Тому Людство повинне стати Мироносним, але при цьому мати потужню здатність захистити себе.
Якщо з цієї точки зору проаналізувати всілякі фантастичні твори, включаючи і кінематограф, то слід зробити висновок, що Людство давно вже Привчають до цієї концепції і що воно поступово, непомітно втягується у розуміння саме такого подальшого свого розвитку в цій площині.
На сьогодні досить.
Ти задоволений? Є нове?
Є. Я навіть заінтригований: що ж буде далі?
Традиційні сім пунктів.
Ми.
19:20
ID:
614038
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.10.2015 21:36:56
© дата внесення змiн: 17.10.2015 21:36:56
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
