«Життя - це гра» -
Хтось там казав,
А ми лише прості гравці,
А де кінець її й початок
Не знають навіть кращі із знавців.
Куди несе нас течія,
Й навіщо вітер дує в спину,
Куди поставити коня,
Якщо не знаєш плану дії.
Не знаєш завтра чи настане,
Не знаєш клітинку білу чи чорну все ж обрати,
І чому так хочеться літати.
Чому зустрічі звичайні переростають в щось важливе.
А ті що були такі потрібні -
Стають немов чужими.
Чому час такий мінливий,
Й роки летять немов стріла.
Чому буває щось жахливе,
Навіть коли віриш в чудеса.
А життя іде,
Без відповіді, без причини.
Хтось щастя в цій ігрі знайде,
А хтось програє останню копійчину.
І все залежить не від сили й навіть не від тактики,
А в здатності сприймати все через призму щасливої дидактики.
В здатності вірити в краще все ж майбутнє,
І діяти, щоб хвилини були незабутні.
