А рік минає, ще лиш мить і все.
Хто втратив, хто знайшов, а хто чекає.
Хто жив у розкоші й не помічав біди,
А хто окопи тілом зігріває.
Хтось спав спокійно, вчився, працював,
А хто лиш мріяв про спокійні ночі,
Хтось дочекався сина із АТО,
А хтось уже усі проплакав очі.
І рік минув... та плаче УКРАЇНА,
Сльзами умиваються поля
І в котрий раз ховає знову сина,
Ну не для цього ж є у нас земля!
Минув п"ятнадцятий... та ні, ще не минув
І дай нам, БОЖЕ, дочекать весни
Й коли земля прокинеться із сну,
Щоб більше не було у нас війни
12. 12. 15
... Тяжко рік пройшов... Та все ж 
