І я быжу, хы, до клюбэньк
Колы тобі 7нацать дэся лет
І на дворі лютуе вся планета,
Ты ж зможыш хренём зажуваты всэ.
А Таня цэ умее шч.
Ах, тікы-тікы! Тікае но время.
А ты сама не нервная ніяк ш.
Чого ж пак лічыв хтосці дэсь каньсерву зь…
Наверно, ашыбалсь.
Ачніся ж, Кіт! Вот рыбешка гнылэнька. –
Тікай! Втыкай! Мыні ны до ТыБэ.
Хоть Ты й с Тібет, я ж інжынер быспеКы й
В кыйЯнк узьму сь невесту сце себе.
Натхнеюць фсе! І й Ленка, ій Ружэнка.
А осоБлыво Оска Змей…
Прывесвую хахленьдь
С паньськых пойЛей.
