"Пташечко, спи солодесенько!"
- сказав мені він.
Ой, якже мені подобається твоє це -
"Пташечко",
твої обійми з яких починається день.
Я ладна літати з тобою від щастя,
за що ж мені тільки дістався такий красень?!
Навіть Орландо Блум поруч з тобою, коханий,
для мене ніхто.
Твоє розкішне тіло, твій фантастичний торс,
зводять мене з розуму.
А твої сніданки, так смачно як ти їх не готує ніхто.
Тонути у твоїх обіймах, трішки Джима Кері на додачу,
глінтвейн для нас - ось такі плани на вечір.
Може ти залишишся сьогодні наніч,
якось не охота як завжди йти в твої сни,
відчуй мене сьогодні реальністю, дійсністю,
відчуй, що я поруч сплю,
або не сплю...
Кохайся зімною до ранку.
Цілуй у губи, груди, живіт,
пірнай у мене аж поки не прийде світанок,
а потім міцно обійнявши мене розкажи...
Розкажи, як кохаєш,
як хочеш, щоб я народила тобі сина і дочку,
як хочеш прожити зімною цілу вічність,
як хочеш, щоб тільки тобі я писала вірші.
Назви мене ще раз "Своєю пташечкою"
і просто поруч зімною засни.
І нехай всі чоловіки всесвіту стали для мене
ходячим одягом,
ти єдиний кого я вже цілу вічність кохаю.
Кого я постійно прошу
"Залишайся сьогодні наніч".
