Вагнер в плейлисті змінює Шопена,
вже не туга й солод, а валькірій лет,
і вінки усохлі на мрійливих кленах,
знову палахкочуть зеленню комет
Реквієм спиняє голос щастя-флейти,
стук копит фатальних по бруківці днів,
а ось жеврій в грудях розпалили кельти,
на могутніх рифах всеохопний бій
знов несе на крилах це протяжно соло,
мчить над сплячим світом Слейпніром хард-рок,
рветься дум тривожний гроулом із горла,
громові бластбіти кличуть Рагнарок
трепетно вібрують пульси неокласик,
ембіент і тиша діляться навпіл,
музико кохана, в тебе Всесвіт власний,
щоб його прославить завше мало слів
елегантність тьмяно розтікаєсь джазом,
блюзу вогник блима в дощовий нуар,
скільки, мила панно, ми здолали разом,
кожна наша зустріч - то безцінний дар
28.01.2016
