Ранок без дозволу лізе в вікно,
Ніч з дому в сад виганяє,
Сон обійнявся із сонцем давно…
Щось твій запізно чекає.
Скинь покривало підступного сну,
В нім не зібрати осколки
Тих почуттів, що були наяву
І так зненацька примовкли.
Любиш - не любиш, пелюстки не рви,
Сонце і вітер готові -
Поки не пізно – з тобою іти
Просто назустріч любові.
