Іринка – милая подружка!
Як же далеко зараз ти…
Чому нас доля роз’єднала?
Адже у Штатах живеш ти.
Додому рідко приїжджаєш,
Та і домівки вже нема…
Відвідуєш ти вірних друзів,
Чужа тобі твоя рідня.
Могилці ти батьків вклонилась,
Наплакалася від душі….
Скрізь походила, подивилась,
Це місто, де родилась ти.
Болить душа тобі, сердешна,
Що в Україні йде війна.
І знов - дорога далечезна,
І знов – привіт Америка.
Так хочеться тобі повірить,
Що там прекрасно тобі жить.
Але чомусь серце не вірить,
Тебе все хоче захистить.
Чужа земля, чужії люди…
Як ти сердешная терпиш?
А у ночі, коли заснеш ти,
На крилах ти до нас летиш.
Летиш на рідну Україну,
Тут в школу бігали колись,
Тут народила ти Каріну
І роки щастя пронеслись…
Але біда з дочкою сталась
І ти сердешна рятувать
Поїхала в краї далекі
Свою дитиночку спасать.
Перемогла ти все, подружко.
Тепер в дочки своя сім’я,
Але живе вона далеко,
Сумує душенька твоя.
Росте прекрасна в тебе внучка,
Найкраща в світі, бо твоя.
Живеш ти ними, моя Іруська,
Найбільший скарб – твоя сім’я.
Я підніму сьогодні келих
І вип’ю доброго вина,
Щоб ти завжди, моя подружко,
Щасливою й веселою була.
Щоб твої рідні не хворіли,
Рікардо, щоб вірно кохав,
Адже потрібно розуміти,
Який він скарб за жінку взяв.
А ще, тобі, моя Іринко,
Бажаю радості й добра.
Ти приїжджай, хоч на хвилинку,
Буду безмежно рада я !!!!!!!
ID:
641943
Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата надходження: 07.02.2016 12:48:31
© дата внесення змiн: 07.02.2016 12:48:31
автор: Любов Щаслива
Вкажіть причину вашої скарги
|
