Сороканіжко, в тебе стільки лапок…
А знаєш, які зараз в країні в нас часи?
І коштів скільки йде? Й в бюджеті скільки латок?
А скільки всього йде, щоб сорок ніг носить?
Дві ніжки тобі можна й відірвати.
Ти і без них спокійно далі побіжиш.
Та і без тих двох ніг вже й не така важка ти.
Давай но, сорокуля… Ану, несіть хтось ніж!
І поповзла повзуля звідси швидко.
Так, як раніше, швидко за шафу поповзла.
А як їй там тепер? Нікому і не видко.
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?
Сороканіжко! Будь більш економна!
А знаєш, як все зараз всюди дороге?
Здається нам, в витратах трохи ти нескромна.
Здається нам, у тебе неправильний бюджет.
Цих десять ніг, здається, в тебе зайві.
Ти ж стільки проїдаєш, ходячи на них!
Ану, оцю, й оцю, й оці ще нам віддай но!
Навіщо тобі стільки? Це ж складно – стільки ніг!
І поповзла повзуля повільніше.
Перебирає лапки, але щось все – не так.
А як їй там тепер? Кому воно видніше…
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?
Сороканіжко! Що з тобою стало?
Реформи ми тобі, а ти таку «свиню»!
Хіба тобі витрати ми скоротили мало?
Старалися… А ти не лізеш на стіну?
Напевно, постарались ми погано.
У тебе, схоже, зайвих ще цілих двадцять ніг!
Ану, давайте всі – натхненно і старанно –
Ану, відберемо! Бо не комаха – сміх!
І поповзла повзуля геть повільно…
Так важко, спотикається… Який важкий став шлях…
А як їй там тепер? Без ніжок дійсно вільно?
А як їй там тепер? Та ну, ніхто ж не вмер!?
Сороканіжко! Як тобі не сором?
Ми те тобі, і інше – чого тобі ще тре’?
Сороканіжко, все! Вдавати досить хвору!
Велике в нас майбутнє! Ану, повзи вперед!
Якась ти… Ну аж цілих вісім лапок!
А ми – дивись – постійно ходимо на двох!
Ти забагато накупуєш тапок.
Ану, прибрати з неї іще оцих шістьох.
Ще смикалась повзуля у куточку.
Старалася… Скрутилася в кільце...
А як їй там тепер? Цвітуть вві сні садочки?
Чому мовчиш? Що, все?
…Та хто би так помер?
15.05.16
