Ми у грудні в іменини
Йшли усі до Катерини :
Так бабусю мою звали,
Про цей день не забували...
Потім дружно на Свят Вечір,
Позбиравши всю малечу,
На санчата садовили
Знов до бабці всі спішили...
Тішилися тій малечі
Прабабуня й дід, до речі,
І гостинно нас приймали,
Як батьки завжди чекали...
Вже десяток, як немає
Рідних серцю нам, до краю...
Вісімнадцять вже "малечі",
Знає вже сердечні речі...
Обніма дівча за плечі,
Бо ж кохання безконечне...
І спішить на іменини
До своєї Катерини ! ( 19.07.03 )