Чому не можна зупинити час?
Ще кажуть спалені мости...
На тому боці видно Нас,
Та тих людей не віднайти
Далеко плинули роки,
Я щиро, лагідно чекала,
Так, вірно, спалені мости,
Шкода, раніше я не знала
Я вірила, що відпустила,
Надіялась, не повернеться,
Неначе щільно світ закрила,
Маленький світ, що сколихнеться
Він витримає всі вітри,
Холодні ночі і негоди,
Але як тільки прийдеш ти,
Він впаде камінцем у воду
Ти прийдеш першим сонця током,
Заквітнеш ніжною росою,
Таким тихеньким, вільним кроком,
Ти підкрадешся й складеш зброю
От тільки буде вже запізно,
Я ж втрачу будь-яку надію,
Погляну через темну призму,
Переконаюсь, ти – лиш мрія...
