Цей паводок жасминового щастя...
Цей паводок жасминових ночей...
Цей водоспад бурхливого кохання,
Любові млою зітканих очей.
Богиня Геба - юна і прекрасна
Той паводок наврочила торік,-
Його несла весна нам ясна...
А я гадала, - він з дощами втік...
Цілуй мене над все кохання,
Цілуй до краплі, до самого дна...
Поки не впало краплями світання
І не вкрадалась більше самота.
Цей паводок жасминового щастя,
Що тавень нам з лихвою приберіг...
Зірву я гілочку, сьогодні , - як удасться
І засушу... як вічний оберіг .
ОЛЮ !
