Не шоколад, хоча люблю солодке,
Ні кава, хоч п`ю вранці з молоком,
Мене привабили в тобі, чарівне місто,
Казкове, мальовниче місто - «Львовъ".
По вуличках вузеньких, по бруківці,
Потерти мріяла, давненько, каблучки,
Втомившись, на лавочці присісти,
Облишивши всі зайві балачки.
Торкнутися безстрашних, гордих левів,
За довгу гриву, сіру, кам`яну,
Пройтися замками, неначе королева,
Що вікову сховали таїну…
Тут кожен камінець - теплом вітає,
Три дні поїздки стали дивним сном,
Давно тебе, мій Львове, вже кохаю,
Та не жалкую, що «обвінчана» з селом.
Злились в тобі, сучасність з давниною,
І нишпорять поміж дворів, споруд,
То бавляться із ранньою весною,
То з горобцями із калюжі воду п`ють.
Блукають містом втомлені трамваї,
По колії, омитій вранішнім дощем,
Їх ліхтарі до дому проводжають
Прикривши голови прозорим склом-плащем.
На площі, біля Ратуші, музики
Мелодію зіграють, хоч щодня,
І підморгне могучий і великий,
Король Данило, з висоти коня.
Не місто, а музей! На кожнім кроці,
У кожному квадраті – креатив…
Якщо побачити й відчути це захочеш …
Купуй білет! Рушай до міста Львів!
Тетяна Купрій, 2016.
ID:
674096
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.06.2016 18:51:09
© дата внесення змiн: 09.03.2024 03:31:38
автор: Тетяна Купрій - Кримчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
Величне, сильне, чарівне місто ЛЬВІВ... Як я люблю тебе! 
Це моя Любов з першого погляду! 
Чернівці це розуміють!
