Темно - місто спить,
лиш в одному вікні вогонь горить.
То він про неї мріє і ночі не спить,
щось чудесне для неї хоче зробить.
І навіть уві сні він бачить її вуста,
за нею палає його душа...
За її посмішку він все віддасть,
а за поцілунок душу продасть...
Він її до себе підпустив,
свою вивернуту душу їй відкрив;
знає - тепер вона може зцілити,
а якщо захоче - в муках вбити.
Та не шкодує про це він,
адже це надії для нього промінь.
Він її щиро і вперше покохав -
такого раніше не відчував.
Темно - місто спить,
лиш в одному вікні вогонь горить.
То він на неї чекає...
Завжди буде чекати - добре знає...