Я вже давно старий,
А ви приходите до мене в снах,
Немов не знаєте про це,
Немов парфумами теплом душі дурманите,
І щось я чую про кохання,
І ще вимоги якісь, претензії,
І ще багатозначні натяки,
Немов не знаєте, що я старий.
У снах, де ви пануєте,
Де ви часто чатуєте на мене,
Де ви весь час як Дежавю,
Себе не бачу я зі сторони,
То мимоволі думаю:
Може я і не старий,
А усвідомлення, що я старий –
Омана звична для реальності?
Та ні, ви щось таємне знаєте про мене,
Щось таке, що є за межами старіння.
Питання ятрять моє серце:
Навіщо?
Навіщо ви приходите до мене в снах?
І хто ви?
Звідки?
Ми були колись знайомі?
Питання падають у безвідповідальність.
І я лягаю спати – а раптом ви чатуєте на мене!
09.09.2016
Липовий Скиток
Ні! Не так: якби ж то протилежна стать це розуміла 
