Якби мені літати в небесах
І там у хмарах в піжмурки зіграти,
То там знайшов би той казковий шлях,
Яким любили разом ми гуляти.
Якби мені торкнутися води,
І вдарити долонею поверхню,
То саме це були би ті сліди,
Якими ти розбіглася по серцю.
Якби мені до сонця досягти
І там його так щиро обійняти,
Воно б вогнем зайняло мене тим,
Який в собі не можу вгамувати.
Якби вдалось зірки порахувати
І ті, що десь з незвіданих галактик,
мою любов змогло б це описати,
Хоча, і це сказало б тільки клаптик.
Якби могли життя переживати
І ти би десь з'явилась в видноколі,
тебе б лише жадав дегустувати
І цим п’янитись віддано й поволі.
Якби здійснились мрії заповітні
І цим рядкам вдалося просто збутись,
То все б не мало значення на світі
І я обрав би знов тебе торкнутись.
