Білими, білими, білими,
Чистими, чистими, чистими,
В перлах і сльозах, намистами,-
Невтоптані стежки - доріжки,
По них не ступали ще ніжки.
Вітер, вітренки, вітриська
Злетілись здалека і близька,
Підкралася зимонька зночі,
Щоб жодні не бачили очі,
Соромно в них-бо дивитись...
Осені б золотом литись...
В вальсі кружляють сніжинки,
В"яжуть нові одежинки...
Що ж ти танцюєш, сніжочку,
Гладдю простерши сорочку ,
Осені царство укравши,
Права на теє не мавши ?
Зимонько, зимонько, зимо...
Зненацька... і так невмолимо...
Закони твої особливі,
Пробач, що ми, люди, вразливі.
Хочеш -не хочеш,- бути з тобою,-
Неадекватною пані-зимою.
