Життя мене дістало -
скоти якісь пернаті
ціляють в мене калом.
Cмердючі і зубаті
із мене ржуть коняки.
Вошиві і кудлаті
кидаються собаки.
Повзучі і крилаті
кусаються комахи.
А ти, кохана, щедра -
підстрелиш оту птаху,
коню даси під ребра;
собак скуєш цепами;
комахам дихлофосом
ти пшикнеш, як напалмом
і скажеш як філософ -
"Таке життя, от сука,
ніяк без симбіозу.
Іди, коханий, стукну
та виїм тобі мозок.
Цікаво сказано! 
