Ах, чому ж я не альпініст,
Не долаю гірські вершини?
Із двох метрів дивлюся вниз
І зрадливо тремтять коліна?
Ах, чому я не альпініст?
Однозначно б тоді закохалась
В мій долальновершинний хист…
Ну чому ж цього, люба, не сталось?
Ну чому я не культурист,
Ну чому я не «містер Всесвіт»?
Непримітний ботан-гімназист,
Не батон, а миршавий кексик…
От чому я не культурист,
Ти б у м’язи мої закохалась,
Біце-тріце-глютеусний твіст
Ми б у парі тоді танцювали…
Ну чому я не баяніст,
Чом з баяна не вичавлю фугу?
Я – незграбний музичний садист,
Моя гра – інструменту наруга…
Ну от чом я не баяніст?
Віртуозні кохала би пальці
І казала б – Не Ференц Ліст,
Та які ж пречудовенькі вальси…
Ну чому я, чому не той…
Аполон чи… Айвенго? Не знаю…
Та який із мене герой?
Всіх чеснот – я тебе кохаю…
Кохання,це завжди гарно! Захоплююче! Вражаюче! Надихаюче..... і т. д. Тож пізнати його-це щастя! Успіхів Вам!!! 
найбільша чеснота на світі
