Невеликого зросту офіціант підлетів до столика:
-Вітаю у нашому закладі! Будете щось замовляти?
Він:
- Так.
Вона:
- Думаю, що так.
- О........... Гаразд. Ось Ваше меню, особливе – для тих, хто іще вагається. – Дістав чисті аркуші паперу.
Він:
-Це такий жарт?!
Офіціант посміхнувся. Ледь-ледь повернувши голову вправо, дмухнув на своє плече, ніби там осіли слова гостя. Здійнявся вітер – дивний протяг нізвідки в нікуди. Гардини у залі піднялися до стелі, двері повідчинялись всередину, столові прибори витанцьовували румбу.
Як з`явився, так і зник – миттєво. Усе затихло.
-І це теж не жарт!– тишу розірвав знайомий тембр.
Приголомшена пара, що спостерігала за дійством, забула і про офіціанта, і про те, де вона знаходиться.
-Так ви будете робити замовлення? – запитав той же голос.
Обоє перевели свій погляд на...............на тому місці, де стояв низенький кельнер, очікував на відповідь крилатий велет.
-Так, - промовила Вона.
- Напевне, так, - ошелешено- Він.
- Добре!
Закинувши руку за спину, офіціант висмикнув з крила дві пір`їни – наче стріли з колчана, вправно, різко:
-Так, для тих, хто іще вагається.... Зробіть, будь ласка, ваші замовлення – усе, чого забажаєте.
-Усе-усе?- запитала Вона.
-Так! – кивнув крилатий, – усе, що напишете, з`явиться на папері – усе, чого ви бажаєте у стосунках.
-Не жарт? – поцікавився Він.
-Не жарт! – підтвердив велетень.
-Гаразд!
Із написаного:
На Його аркуші – щоб любила.
На Її – взаємність.
Хтось із них – щоб моглось.
Інший – щоб хотілось.
Збудження – ніжність.
Пристрасть – адреналін.
Кохання – секс.
Достаток – затишок.
Покора – свобода.
Діти – спадкоємці.
...............................................................................................
Щастя – щастя.
Офіціант, тримаючи в руках два списаних аркуші, зник за дверима кухні.
-Чуєш, – пошепки промовила Вона, – яка красива мелодія звучить: повільна, ніжна солодка, весняна....
-Мелодію? Чую. Та де ж повільна? Вона схожа на водоспад: стрімка, бурхлива, енергійна, навіть спекотна!
Доки чекали на страви, мимоволі почали розглядати присутніх у залі. Вільних столиків не було. Сиділи парами, поодинці. Хтось смакував страву від шеф-кухаря, хтось тільки робив свій вибір. І музика. Ця дивна музика – одна для всіх, та в кожного своя.
-Замовлення виконано! – прозвітував знайомий голос.
-Та де ж воно? Поцікавився Він.
-Ваше – за четвертим столиком, а Ваше, пані – за восьмим.
Насолоджуйтесь.
Смачного!
Цікаве меню. Все вже працює, нарешті "мені подобається" можна тиснути 
