вкраплення безумства посеред ночі
я іду, ти ідеш, твої очі
твоя посмішка, погляд шалений
ти ідеш знов кудись, знов без мене.
я іду на вокзал, на перон, на рейки
ти ідеш вже під чимось на рейви
безумець, романтик, інтелігент.
замість шмари помре в цей момент
чортів світ знов безжалісний
чортів світ неможливий без драм
чортів світ забирає моменти
чортів світ, що залишив ти нам?
мені здається серце працює не правильно
воно ж просто має ганяти кров
замість того стою і чекаю я
поки зіб'є вже поїзд і загине любов
і не потрібна допомога друзів, психологів, інших примар
цей біль вже давно тільки мій
останні слова лиш почує ліхтар
не страшна смерть тому, хто давно не живий
