Щиро дякую за натхнення автору БЕЗ!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741017
Серед слабкостей власних тебе віднайти намагалась:
Де найтонше ж – порвалось, під натиском райдужних слів.
Я у пошуку істин до центру вібрацій пірнала –
За собою крізь мене до себе закохану вів.
За проміння надії вхопилась й тримаюсь завзято:
Полум`яні вервечки – паланням народжені сни.
Ти блаженство чи розпач? Дарунок чи долі прокляття?
Обпікаю долоні. Держуся! Чому? Поясни!
Я шукала – де мілко: між слабкостей власних й пороків;
В лабіринтах ілюзій гріховність – стіна тупиків,
Та змінила маршрути у напрямку "дуже" й "високе",
Адже ти – найсильніше з усіх потаємних чуттів.
...і знайшла!
