- Чому ти, серденько, не камінь?
Чому?
Як біль ногою б`є,
Не пил дорожній – кипень лави
Тобі покрівлею стає?
Чому не стихнеш попелищем
Перегорілих почуттів?
Виразний спогад й досі свище,
І час безвітрям не зцілив.
Чому ти, серденько, не нота,
Одна всього? Мелодій світ.
Мажор-мінорного польоту
Небесних ям вбираєш гніт.
Чому так прагнеш бути вільним?
Покірним розуму рабом
Тобі лічитись непосильно –
Хоч як би затишно було.
Чому ти, серденько, тріпочеш?
Чому страждаєш знову й знов?
Ну, хто, скажи, тебе зурочив?
- Любов....любов....любов....любов.......
ого... зурочене любов'ю. класно, сподобалась така інтерпретація. зверніть увагу на слово "перегорівших", як на мене, правильніше буде перегорілих, лічитись - прийнятна для поезії лексема, але якщо раптом "мулятиме", то можна використати "зцілитись". дякую за сердечний ранок
С.І.М.ка відповів на коментар Ulcus, 10.09.2017 - 11:41
Дякую! Перегорілих звучить краще Мені "лічитись", дійсно, трохи муляє, адже його значення може трактуватися двояко, та в даному випадку це "числитись, значитись, бути".
Щось мене цього ранку "засердечнило"....
Гарного дня!
Мені "лічитись", дійсно, трохи муляє, адже його значення може трактуватися двояко, та в даному випадку це "числитись, значитись, бути". 
, дякую!
