Я - броні, і цього не побоюся,
Бо власним серцем це відчув,
У свою душу приглянувся,
І чітко ,, так" у ній почув.
Чому так багато нас не любить,
Або ніхто не признає,
Чому це з голови ясної викидають,
Невже нікому не цікаве рішення моє?
Я - броні, і цього не побоюся,
Бо власним серцем це відчув,
І духом ні перед ким не опущуся,
Бо радість, і любов, і дружбу у собі почув.
