Зима увійшла у мій сад,
Тихенько...Не скрипнула й хвіртка.
Так само, як щез листопад:
Листок прикріпив до одвірка.
-Виходь, - запросила зима, -
Новий починаю я відлік.
Йду та й іду - ліку нема.
Ой, не один вже раз лід втік.
Назустріч їй вийди хоч раз:
За деревом стань - під-сте-ре-жи...
Диво-дивнеє - парафраз
У фонотеці душі лиши.
Ти лиш тепер здогадався,
Як то танцюється білий вальс.
З вічністю натанцювався -
Ось як гартується вічна сталь!
Хвіртка не спить - вітер дав пас,
Як розгулялася віхола!
Ти ще хитріш - бурки припас
І в рукавиці дихаєш.
Зима відірвала листок,
Отой, що прилип до одвірка.
Вітер до рота узяв свисток,
Вже у сусіда відкрив хвіртку.
