Ранок солодко-туманної осені
очі покусує і навіває нудьгу,
у невагомості, наче запросини,
день починає світанок, розмивши пітьму.
Скрізь все насичено в'яненням зелені
і характерний навколо стоїть аромат,
мозок розбурхує, гладить по темені,
думки, згорнувшись клубочком, ще начебто сплять.
Зміна погоди бентежить та збуджує
місто, роботу, повітря і навіть птахів,
настрій створився тужливо-сконфужений...
Скільки лишилось тих теплих і сонячних днів?
Осінь вступила у власність з пред'явленням,
це тільки їй притаманна жіноча хода,
і якщо не перейматись цим явленням,
жити, радіти, любити, відійде журба.
Вкрай необхідно знаходити радощі,
навіть у тому, що скоро почнеться Зима.
А от, чи зі снігом? ... мабуть то крайнощі...
Точно наступить, а потім геть піде сама...
2017р.
*****************************************
Осеннее утро
Сладко-туманное утро осеннее
грусть навевает, кусает глаза,
как в невесомости, без настроения
день начинается на тормозах.
Воздух пропитан успением зелени
и характерный ее аромат
мозг будоражит, как гладит по темени...
Мысли, укутавшись, все еще спят.
Смена погоды приводит в смятение
город, работу и даже детей,
стало с кислинкой у всех настроение...
Сколько осталось тех солнечных дней?
Осень вступает в права, без сомнения,
это ей только присущий подход,
если не думать об этом с томлением,
а просто жить, — там и лето придет...
2017 г.
ID:
763649
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 03.12.2017 00:08:28
© дата внесення змiн: 26.12.2021 14:50:42
автор: Island
Вкажіть причину вашої скарги
|
