прокинься через силу,
та вже напевно прокинься.
дивися: ось дівчина
доїть козу під деревом;
там – рине потік з висоти до кам'яного ложа.
то щось таки та значить? вівці кошлаті, кози,
порепаний піщаник. земля, мов стара бруківка.
все тисне, все тісне та прісне.
як долина стискає цю річку,
так ця земля стискає твої кості.
в довгій червоній долині, в червоній долині
й люди живуть надто довго;
люди живуть давно; їхні пісні всі про тебе,
всі як одна про тебе: довга пісня рудої долини.
далі, долиною вниз – там оселі брудних поганців,
недобрих людей, що в усьому перешкоджають.
вони заважають справам торгівлі,
вони випасають отари на землі, що належить нам.
ми отримали солодку талу воду з неба,
вони – дорогу в долині, що самі ж її там проклали.
в цій довгій рудій долині люди живуть надто довго,
люди живуть тут давно, і співають цю пісню долини.
тримаючи під наглядом ці схили та пагорби,
тримаючи традицію родинної любови та ласки,
мусимо ненавидіти чужий
народ, що сидить там долиною вниз.
гей, чи хто бачив мойсея? підіть
та знайдіть його, та зведіть з гори
з таблицями. на таблицях – господнє слово,
як нам жити. еге ж, не кради, не вбий;
не пожадай чужого.
тут, на горбах і в долині, люди живуть надто довго,
надто давно, і співають довгу,
аж нескінченну пісню: пісню рудої долини.
знову прокинься, знов через силу.
дивися: ось дівчина доїть козу під деревом;
там – з шумом та гуркотом рине потік донизу.
це мені тисне на мізки і навіть стискає кості.
довго, занадто довго співаємо,
хлоп'ятка, старої пісні
за твором: valley, jethro tull
