Як у казці. Кину клубок
та й піду за клубочком услід.
І тоненький клубочка шовк
поведе мене далі у світ.
Як у казці. Жили-були...
Лиш казково не все було.
Не летіли... Крила тягли,
бо летіти сил не було.
Як у казці. Піди туди,
а куди - не знає ніхто.
Може я оте саме яйце,
котре мишка торкнула хвостом
й баба плаче, а дід мовчить.
Зачепи, то пошле до біса.
Шовк тонкий із-під ніг тече
Синя стрічечка. Полем, лісом...
Нова казка, нові сторінки.
Стрічний вітер в очах пече.
Ілюстрації від руки...
Синій шовк біля ніг тече
Казка пишеться
йдуть роки...
01.01.18.
